Меморіал пам'яті жертв голодоморів
В аеропорту "Бориспіль" Сталіна вже немає
Сувенірна лялька Сталіна зникла із крамниці в аеропорту "Бориспіль". Там твердять, що надалі стежитимуть за тим, аби такої продукції в аеропорту не було.
Роберт Конквест: ввічливий "кошмар" Сталіна
Яким автора знакової праці про Голодомор "Жнива скорботи" пам'ятає перша голова Української служби ВВС Елізабет Елліот-Робсон.
Перед очима стоять картини початку 1933 року, коли в Грузькому про голод лише здогадувалися, але ще не відчули на собі. І насамперед бачу директора нашої загальноосвітньої школи Володимира Ясенецького. Білявий, стрункий, худорлявий, рухливий і по-особливому жвавий, він, здавалося, і хвилини не міг сидіти без якогось діла. Завжди кудись поспішав, щось вирішував. Навіть їв часто на ходу, економлячи час. Мав років із 40, не з місцевих: приїхав до Грузького з дружиною і донькою. Мені тоді було 11 років, і в одному класі зі мною навчалася його донька Шура. Мешкали Ясенецькі у пришкільній квартирі, тож усі троє були на видноті.
Згадай загиблих, засвіти свічку!
Меморіал пам’яті проводить низку жалобних заходів до 80-х роковин Голодомору 1932— 1933 років
Світлана ГАЛАУР
Чорні квадрати смерті
Ікони Ісуса Христа та Божої Матері, пучок засохлих колосків у глиняному глечику і воскові свічечки… Цей «куточок пам’яті», який мимоволі впадає в око серед багатьох експонатів виставки, символізує не просто історичну минувшину, а незагойну фізичну і духовну рану українського народу, яка невгамовним болем пронизує серця багатьох поколінь. Не полишає байдужим жодного відвідувача й шмат потертого від часу паперу, на якому розповзлися чорні квадрати, наче чорні ворони… Поряд — сучасне кольорове видання цієї карти.